Червень - місяць молитви до Христа Чоловіколюбця

Сьогоднішнє читання (Мт. 10, 1-8) продовжує тему учнівства. Бажання Христа реалізувати свою перемогу і поширення Царства небесного через інших, починаючи з Дванадцятьох. У апостолів ми знаходимо взірець відповіді на заклик Христа проголошення Царства, поширюючи віру словом і ділом. Чи часто я розмірковував над своїм покликанням? Чи бачу я, що це пов'язано з моєю сім'єю та моїм робочим місцем? Якщо не буде відповіді на його заклик, не буде Царства. Багато було людей того дня на горі з усілякими талантами та дарами. Багатьох тягнуло до Нього і прагнуло бути з Ним близько, але лише 12 мали отримати дар покликання апостола. Почуття бути обраним є в кожному покликанні та кожній місії від Бога. Те, для чого я обраний у житті, ніхто інший. Апостолів Ісус називає по імені, тобто Бог добре знає кожного коли Він кличе, включаючи всі наші вади та слабкості. Він не запитував у Дванадцятьох їхні переваги, не дивився на їхні результати рівня інтелекту і не розглядав їхнє резюме. Це вибір Бога, який відкривається в молитві, виявляється суверенним і всемогутнім у дії. Христос кличе вільно - у свободі Дванадцять мають відповісти. Він не спускав ангелів з неба, щоб приголомшити їх до співпраці - він просто молився до Отця - і, як Господар врожаю, він покликав кожного з них. Ваше покликання як апостола полягає в бажанні бути ним. Йдеться не про всі таланти чи переконливі почуття до того чи іншого напрямку, а про керовану вірою усвідомлення того, що Бог просить, а ви віддаєте. Чому ви там, де ви зараз, у своєму покликанні в житті? У вашому конкретному шлюбі? Це таємниця Царства, яка торкається кожного особисто. Це тому, що Бог покликав, Він цього хотів, а ви сказали «Так». Це єдина відповідь, яку апостол повинен шукати.

о. Павло Фіцай