Травень - місяць молитви до Богородиці

Із сьогоднішнього читання важко уявити щось гірше, що можна було б сказати про Ісуса. Чи справді юдеї думали, що Він був одержимий демоном? Виявляється так. Ось Сам Бог, в особі Ісуса, пропонує обіцянку вічного життя. Він відкриває Істину про те, що послух Його Слову є шляхом до вічного життя і що кожен повинен знати цю Істину і жити нею. Ісус говорить про це вільно і відкрито, але реакція деяких людей, які почули це слово, глибоко розчаровує, бо вона наклепницька та злобна. Важко зрозуміти, що відбувалося в їхніх головах, що змусило їх сказати таке. Можливо, вони заздрили Ісусу, можливо, просто були розгублені. Як би там не було, вони говорили щось, що завдало серйозної шкоди. Шкода такої заяви була не стільки для Ісуса, а скоріше це завдало шкоди їм самим, а також тим, хто його оточував. Ісус міг особисто впоратися з усім, що говорили про Нього, але інші не могли. Важливо розуміти, що наші власні слова можуть завдати великої шкоди собі та іншим. Говорячи публічно таке помилкове твердження проти Ісуса, юдеї йдуть на шлях упередженості. Часто ми говоримо щось, що завдає шкоди іншому, і нам важко зупинитися, важко пізніше вибачитися і залікувати завдану рану. Подумаймо сьогодні над своєю мовою. Чи є речі, які ми говорили іншим завдали комусь шкоди, або ввели в оману? Якщо так, то чи намагалися ми поправити шкоду? Гріх осудження є нашим найчастішим гріхом, ми навіть не задумовуємося, що наші розмови можуть бути сповнені наклепу і злости. 

о. Павло Фіцай