Травень - місяць молитви до Богородиці

У сьогоднішньому євангелії розвивається діалог Ісуса з фарисеями, які не могли зрозуміти, що перед ними є Месія, навіть чудо яке сталося на їхніх очах, а саме зцілення сліпого не змінило їх риторику. Тому Ісус картає їх за сліпоту, якою страждають духовні лідери Ізраїля. Тому Ісус вживає образи Доброго пастиря, який є так знайомий для юдеїв, пастир який пасе Ізраїль. Ісус каже, що Він є двері вічності, хто увійде крізь них матиме життя! Для тогочасних слухачів це була знайома метафора Пастиря, який стає дверьми. У Галилеї, де найбільш розвинено випасання худоби було 2 способи зберігання худоби на ніч. Один це звичний спосіб, коли тварин заганяли до стайні, і двері замикали на ключ. Інший спосіб, коли худобу збирали або в печері, або в місці загородженому камінням, і в отвір де мали бути двері лягав сам пастир, і тим самим він ставав воротами, через які ніхто не міг, а ні увійти, а ні вийти. Тому Христос стає для людини дверми, які відкривають можливість зустріти Бога. Слова та дії, які описують спосіб увійти через ворота Доброго Пастиря, відповідають дієсловам, які стосуються овець: «почуй мій голос», «іди за Мною». Це дії, які показують, як ми повинні відповідати Господу. Справді, чути і розпізнавати Його голос означає глибокі стосунки з Ним. Ці стосунки з Христом зміцнюються у молитві, у сердечній зустрічі з божественним Учителем і Пастирем наших душ. Ці стосунки з Ісусом, ця відкритість, молитовне спілкування і слухання Його слів зміцнюють у нас бажання йти за Ним, виходячи зі скелястого шляху гріховних доріг і відмовляючись від егоїстичної поведінки, щоб вирушити на новий шлях, який відкриває Добрий Пастир. 

о. Павло Фіцай