Благовіщення

Ми часто чуємо слово «євангеліє», і розуміємо його як проповідь Ісуса Христа, чи новозавітні історії про нього. Це слово значить «добра новина» чи «радісна вістка», та у древності воно мало своє певне особливе розуміння. Воно не було просто якоюсь інформацією переданою у новинах, ця вістка була дуже важлива і очікувана, бо важливим наголосом у ній було те, що ця вістка мала принести перемогу. У древності під час якоїсь битви містяни чекали новини про перемогу, чекали особу яка принесе їм цю радісну звістку. Але часом люди через емоції, страх - могли так і не дочекатися цієї вістки і це могло зруйнувати перемогу. Друга ситуація в якій використовувався термін «євангеліє» було очікування дитини, народження первістка. Бо як і сьогодні очікування дитини є даром Божим і часом дуже складно принести у світ нове життя, а у древності була велика смертність дітей і породіль під час пологів, то термін «євангеліє» є вістка про народження дитини. Добра новина завжди стосується всіх, а не когось одного, бо саме сьогодні є початок Божої перемоги над смертю, бо «днесь спасення нашого начало». Ми сьогодні всі чекаємо добру новину про перемогу. Ми постійно слухаємо новини по радіо, аби почути щось радісне із фронту, листаємо сторінки у смартфонах аби бути у курсі всіх останніх подій і обновлень. Але це очікування добрих новин є не простим: багато розпачу, багато гніву, страху, емоції, тобто всього того, що може відволікти нас від перемоги. Тому вірмо і чекаємо Добру новину, бо за Богом є посліднє слово.

о. Павло Фіцай